Sacramento Weekly
                                    Russian American Newspaper / Business Directory / Classified / Advertising
Home
Business directory
Classified
Advertising
About Us

 

 


facebook.com/SacramentoWeekly

 

Get the latest news on your email !
Subscribe Now | мЛДМСЗВОЫЗГ
 Archive
Read newspaper online / аСОВОЫ ФВЖЕОЪ

Consulate General of Ukraine in San Francisco

 

Щодо воєнного стану в Україні у зв'язку із черговим актом збройної агресії з боку РФ
28 листопада 2018 року Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні». Раніше, 26 листопада Глава держави підписав Указ «Про введення воєнного стану в Україні» і в той же день Верховна Рада України ухвалила Закон про його затвердження. Документом передбачається, що воєнний стан вводиться у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій, Херсонській областях та внутрішніх водах України Азово-Керченської акваторії. У Законі також міститься норма, що у період воєнного стану часткова мобілізація оголошується Президентом у строки і в обсягах відповідно до загроз національній безпеці і оборони України.
Згідно Указу №393, воєнний стан вводиться на 30 діб, до 26 грудня, у зв'язку із черговим актом збройної агресії з боку РФ, що відбувся 25 листопада 2018 року у районі Керченської протоки проти кораблів Військово-Морських Сил Збройних Сил України, що мав важкі наслідки, іншими агресивними діями Російської Федерації в Азовському та Чорному морях, наявною загрозою широкомасштабного вторгнення в Україну збройних сил Російської Федерації, на тлі окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим та частини Донецької та Луганської областей. Відповідний Указ підписаний також у зв’язку з небезпекою державному суверенітету та незалежності України, її територіальній цілісності та з метою створення умов для здійснення органами державної влади, військовим командуванням, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями наданих їм повноважень, необхідних для відсічі збройній агресії та забезпечення національної безпеки, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану".
Напад та захоплення російськими військовими українських моряків та кораблів, що відбувся 25 листопада в Керченській протоці, це надзвичайна подія, яка відбулася вперше за 4,5 роки російської агресії. І загроза повномасштабного російського  вторгнення в Україну залишається. Про це Президент Петро Порошенко сказав в інтерв’ю українським телеканалам. «Насправді те, що відбулося 25 листопада – це надзвичайна подія вперше за 4,5 роки російської агресії. Офіційно, без будь-якого зривання шевронів, без «зелених чоловічків» російські військові кораблі у величезній кількості атакували кораблі Збройних Сил України», - констатував Петро Порошенко. Президент продемонстрував матеріали розвідувальних даних та супутникові знімки: «Розвідка надала декілька доказів. Я їх хочу вам вперше продемонструвати. Це є російська військова база, яка розташована у 18 км від нашого кордону.  За 17 вересня, 24 вересня. Це все танки. Це жовтень». «Як ви бачите, кількість танків на базах, які розташовані на вздовж нашого кордону зросла в тричі. Для чого вони були туди передислоковані?  Кількість підрозділів, які були передислоковані вздовж нашого кордону, причому по всій довжині, кардинально зросла. Позиція щодо можливих навчань – ніяк це збільшення не виправдовують»,  - сказав Петро Порошенко. Глава держави додав: «І після інциденту, який відбувся в Азовському морі, ми мали забезпечити українські Збройні Сили на відсіч у випадку широкомасштабного наземного вторгнення. Ці танки ще не виведено. Вони залишаються там». «І тому я хочу, щоб ніхто не думав, що це – забавки або іграшки. Країна знаходиться під загрозою повномасштабної війни з Російською Федерацією», - підкреслив Президент.
За словами Глави держави, тому було необхідним запровадження  воєнного стану. Цю пропозицію спочатку вніс Воєнний кабінет, потім Рада національної безпеки і оборони, де це було проголосовано одноголосно. «Безумовно я не міг чекати ні хвилини. І я звернувся до Верховної Ради з вимогою щодо скликання позачергової сесії Верховної Ради України і вніс той проект Указу, який був підготовлений Воєнним кабінетом, і розглянутий і одноголосно прийнятий на засіданні РНБО», - сказав Петро Порошенко та подякував Парламенту за підтримку цього рішення. Він також продемонстрував дані про кількість кораблів і різке їх збільшення в Азовському морі:  назви, типи, кількість, сконцентрована в Чорноморсько-Азовському басейні. «Ми бачимо, що в Азовському морі вони розташовані по всій акваторії, роблячи особливу концентрацію в районі Керченського каналу. Тобто вони знали, вони готувалися. Це були цілеспрямовані дії, з підведенням необхідної для них авіації, підведенням засобів радіоелектронної боротьби, з підведенням десанту, спецназу. І всього іншого», - зазначив Петро Порошенко. Президент навів порівняльні данні про кількість російських військ, які були в Криму, у 2014 році і у 2018 році. «Яку б позицію ви не взяли… Солдат збільшилося втричі, БТРів – в п’ять разів, артилерії – майже в 10 разів. Літаків, систем залпового вогню, кораблів – мінімум в 5-10 разів. Це відбувається збільшення зараз», - зауважив він. «Саме тому, я як Президент безумовно вимушений був скористатися своїми конституційними повноваженнями і відповідним чином надати законодавче забезпечення Збройним Силам України для того, щоб захистити кожного українця. Захистити суверенітет, територіальну цілісність, незалежність нашої держави, захистити нашу землю», - підкреслив він.
Президент особливо наголосив, що українські кораблі діяли у чіткій відповідності з міжнародним правом, у чіткій відповідності з нашою двосторонньою угодою про використання Чорного і Азовського морів. Про свої дії вони повідомили заздалегідь, чітко дотримуючись вказівок trafic-контроля Керчі, які наказали їм розміститися в певній зоні акваторії і чекати подальших вказівок щодо черги для проходу каналом Керченської протоки. Президент зауважив: «Потім ми всі бачили на відео – атака військових кораблів на першому етапі без застосування зброї, але тараном намагання потопити наші кораблі. І коли командувач Військово-Морських Сил, побачивши ці тоді ще провокативні дії чорноморського флоту РФ і прикордонної служб ФСБ Росії, віддав наказ нашим кораблям розвернутися і повертатися в Одесу». При цьому цей інцидент відбувся у нейтральних водах і по нашим кораблям був відкритий вогонь. «Кораблі були уражені, були поранені моряки. Відбувся штурм. Наші захищалися і лише захищалися. Бо я впевнений, що метою була провокація для того, щоб ми відкрили вогонь і бажано було б, щоб було когось вбито. І я не виключаю, що після цього сценарій був б подібним до сценарію у 2008 році в Грузії», - додав Петро Порошенко. За словами Глави держави, згідно інформації, наданої Начальником Генерального штабу, Головнокомандувачем Збройних Сил України Віктором Муженком, є чіткі докази, що по нашим кораблям відкрився вогонь і з літаків Російської Федерації. «І це – повномасштабна військова дія, яка чітко підпадає під міжнародне визначення агресії, яка була визначена конвенціями ООН», - підкреслив Президент. Глава держави зазначив, що ми маємо «чіткі данні, що це лише початок». «Вчора намагалися ті дані, які не є таємницею, продемонструвати: перехоплення переговорів російських моряків, де було чітко визначено, що команду на відкриття вогню на враження вони отримали від свого командування. Тобто, це була ліцензія на вбивство». «І, безумовно, що Україна має реагувати», - сказав Президент. Він додав, що негайно скликав Воєнний кабінет і «надав можливість військовим терміново внести пропозиції, які необхідні для того, щоб озброїти законодавчо армію, захистити воїна, який має виступити на відсіч можливій широкомасштабній наземній агресії з  боку Російської Федерації».
 «Мета цього воєнного стану – показати, що противник заплатить дуже високу ціну, якщо він вирішить напасти на нас, і що це буде як холодний душ, який зупинить  божевільних, які мають плани атакувати Україну. І якщо агресії не буде, вважайте, що мета цих дій досягнута», - підкреслив Петро Порошенко. Глава держави також наголосив, що його повноваження не розширюються. «Президент має виключні конституційні повноваження щодо, в тому числі оборони країни в рамках 106 статті Конституції. Це пряма конституційна відповідальність Президента, який має захистити країну», - сказав він.
Президент також зазначив, що всі ці заходи носять виключно можливий або превентивний характер: «Для чого? Якщо відбудеться агресія – мені буде потрібно хвилини для того, щоб організувати ефективний захист України». За його словами, вже зараз відбуваються наради в Міністерстві оборони і в Генеральному штабі із залученням всіх представників сектору безпеки і оборони для того, щоб вибудувати оборону України в рамках прийнятих рішень, в рамках Указу Президента. Президент також послався на документ, підготовлений за даними розвідки. «Це є цілком таємний документ, але можу наголосити вам, що вздовж кордону з чітким поставленням позицій: хто організовує диверсії, хто організовує кібератаки, якими будуть засоби щодо блокування Збройних Сил України, які перекинуті, в тому числі повітряна розвідка, літаки для забезпечення всіх видів розвідки. Це відбувається прямо зараз», - зазначив він. Глава держави також наголосив, що на час дії Указу військові адміністрації не будуть створюватися, а будуть створюватися лише штаби оборони. «Для організації підготовки територіальної оборони: перевірка резерву, перевірка можливостей по мобілізації, перевірка технічного стану. Буде передислоковано частину військ, буде скорочено бойове злагодження, буде скорочено перебування у пунктах постійної дислокації і висунення на кордон для того, щоб одразу ж організувати ефективний захист».
Президент Петро Порошенко підкреслив, що після запровадження воєнного стану не будуть застосовуватися жодні обмеження конституційних прав і свобод громадян нашої держави. «Головне, якщо не буде відкритого вторгнення Росії за межами операції Об’єднаних сил на сході і незаконно анексованого Криму, я наголошую, і це моя принципова позиція – ніяких обмежень конституційних прав і свобод не відбудеться». «Проводьте концерти, ходіть у банки. Не треба бігти до крамниць і скупати сірники та сіль... Ніяких обмежень на зняття депозитів, операцій з обміну валют, поїздок за кордон для українських громадян не буде», - підкреслив Петро Порошенко, додавши, що доручив Голові Національного банку провести відповідну роз’яснювальну роботу з банками. «Для російських громадян ці обмеження будуть введені. І я думаю, що це цілком виправдано. Бо нам створити через відповідний безвізовий режим тут, в середині, доповнення до п’ятої колони, яка й так тут працює – є абсолютно безвідповідально», - у той же час додав Президент. Глава держави також акцентував на тому, що рішення про запровадження воєнного стану носить превентивний характер. Щодо необхідності запровадження особливого правового режиму у визначених областях Президент зазначив, що він потрібен для оперативної реакції українських Збройних Сил у разі агресії Росії. «Для чого? Якщо відбудеться агресія – мені буде потрібно хвилини для того, щоб організувати ефективний захист України», - наголосив Петро Порошенко. Глава держави також повідомив, що у разі здійснення РФ агресії буде проведена часткова мобілізація до війська. «Якщо буде агресія – буде мобілізація часткова. В першу чергу, буде мобілізований резерв першої черги, де «дембеля» і зараз пакують рюкзаки і пишуть у військкомати про свою готовність стати на захист України», - констатував він. «І це вже будуть не аватари і дизертири, яких було дуже багато при мобілізації 2014 року, а це вже підготовлені воїни з досвідом АТО, які знають в якій частині вони будуть служити, мають професійну підготовку. І одразу ж, з перших хвилин ми суттєво наростимо чисельність наших Збройних Сил, перерозподіл фінансових ресурсів, забезпечимо всім у необхідній кількості наші Збройні Сили і змусимо противника відповідати за порушення державного кордону України», - резюмував Президент.
Петро Порошенко також наголосив, що Україна буде боротися всіма можливими методами за звільнення українських моряків. «Безумовно, ми будемо продовжувати нашу боротьбу для того, щоб витягнути українських моряків і офіцерів з російських в’язниць, бо я впевнений, що зараз буде розігруватись спектакль нібито кримінальної відповідальності за порушення українського кордону, бо весь світ визнає: Крим – це Україна і територіальні води українські. І взагалі – це є нищівний фарс», - сказав він. Глава держави повідомив, що надано доручення відповідним спецслужбам, Уповноваженому Верховної Ради з прав людини Людмилі Денісовій, посольствам вжити всіх заходів, які є в розпорядженні України, для повернення українців. Петро Порошенко також розповів, що замовляв розмову з президентом Росії Путіним, однак відповіді не отримав. Тому Президент звернувся до Канцлера Німеччини Ангели Меркель, щоб вона провела розмову з Путіним для негайного звільнення українських воїнів і українських кораблів. «Ми маємо бути єдині і за своїх стояти до кінця», - сказав Президент. «Ми бачимо абсолютну підтримку і розуміння рішень, які були прийняті Воєнним кабінетом, РНБО, Президентом і вчора Верховною Радою. Окремо наголошую, що вчора, коли приймалося це рішення, ми твердо стояли на позиції із захисту конституційних прав і свобод громадян, включаючи і виборче право», - сказав Петро Порошенко в інтерв’ю українським телеканалам, відповідаючи на питання, як західні партнери реагують на введення воєнного стану. Глава держави розповів, що одразу після направлення Указу до ВР він розпочав консультації з міжнародними партнерами. Зокрема, першою зранку понеділка відбулася телефонна розмова з Генеральним секретарем НАТО, з яким було погоджено негайне проведення комісії Україна-НАТО, а також відбулося визначення позиції Альянсу по відношенню до акту агресії проти України. Комісія була негайно скликана і проведена, позиція чітко сформована. Також відбулася розмова з Президентом Польщі Анджеєм Дудою, оскільки Польща представляє регіон в Раді безпеки ООН, і українська сторона звернулася з проханням внести негайно в порядок денний Радбезу питання щодо ситуації з агресією Росії проти України. За словами Президента, через дві години РФ внесла проект про ситуацію щодо порушення Україною кордонів РФ. «Питання Росії навіть не було поставлено в порядок денний. Наше питання було підтримано», - наголосив Глава держави. Президент також провів телефонну розмову з Канцлером Німеччини Ангелою Меркель і детально поінформував про ситуацію, що склалася. Президент звернувся з проханням, щоб це питання було обговорено в тому, числі і на Раді ЄС. Також ситуація в Азовському морі обговорювалась з Державним секретарем США, і в його заяві США абсолютно чітко підтримують позицію України і вимагають негайної деескалації, негайного звільнення моряків. «І це є фактор поваги до України. Ми не просто переговорили, але отримали потужні сигнали в підтримку позиції України з усього світу», - зауважив він.
Президент Петро Порошенко подякував керівництву НАТО, Європейського Союзу, США, інших країн-партнерів за солідарність з нашою країною в умовах акту прямої агресії Росії проти України. Про це Глава держави сказав в інтерв’ю американському телеканалу CNN щодо реакції світових лідерів на російську агресію проти України. Петро Порошенко розповів про обставини та деталі агресії російських військових проти українських моряків, яка відбулася в акваторії Керченської протоки. «Це вперше, коли Путін вже просто не приховує більше, що це був його наказ застосувати збройні сили та відкрито розстріляти українських військових на наших кораблях», - наголосив Президент. Глава держави також підкреслив, що Україна має двосторонню угоду з Росією про вільне судноплавство в Азовському та Чорному морях і Керченській протоці. «Відповідно до цієї угоди ми маємо абсолютну свободу пересування через Керченську протоку і в Азовському морі, без будь-яких обмежень», - сказав Президент та додав, що затримувати, ба більше – блокувати українські судна є абсолютно протизаконно відповідно до міжнародного права щодо вільної навігації. «Це дуже небезпечний прецедент і ми маємо забезпечити міжнародну реакцію, тому що завтра будь-яке міжнародне судно може бути піддано нападу. Ми не можемо більше з цим миритися», - підсумував Президент. «Відповідно до міжнародного права – це прямий акт агресії, який повністю підпадає під резолюцію ООН», - сказав Президент та уточнив, що цей напад відбувся «в нейтральних міжнародних водах Чорного моря». Глава держави закликав весь світ проявити єдність і солідарність з Україною в захисті її свободи та демократії.

 

 Щодо 85-х роковин Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні
На виконання Указу Президента України Петра Порошенка від 26.11.2016 року N523 «Про заходи у зв'язку з 85-ми роковинами Голодомору 1932 - 1933 рр. в Україні - геноциду Українського народу» й відповідних розпоряджень Уряду впродовж 2017 - 2018 років 3акордонними дипломатичними установами України (ЗДУ) разом з українською громадою за кордоном проведено більше 180 заходів у понад багатьох державах світу. За результатами цієї роботи ухвалено відповідні рішення щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу на національному рівні, зокрема: Сенатом США та Асамблеею Португальської Республіки, місцевими органами влади у США,  Португалії, Бразилії, зокрема: у 21 штаті США, містами Чикаго, Сент-Пол, містами Антоніо-Олінто, Лондріна, Сао-Жозе-дос-Піняїс, Ронкадор (штат Парана, Бразилія); м. Мафра, м. Брага (Португалія). М3С України та ЗДУ спільно з українськими громадами за кордоном організовано проведення міжнародної акції „Запалімо свічку пам'яті!", яка розпочалася 1 вересня 2018 року за 85 днів до Дня пам'яті жертв Голодомору, об'єднала тисячі людей у 65-ти державах світу і завершилася 24 листопада  у Києві. 22-24 листопада у Києві відбувся Міжнародний форум «Україна пам'ятае, світ визнае!», в якому взяли участь представники понад 50 держав світу. 3ахід включав Науковий симпозіум в Українському домі, Мистецьку акцію-реквіем у Національній опері України, засідання форуму за участі Президента України та глав іноземних держав. Відбулося також спеціальне засідання Верховної Ради, приурочене до 85-x роковин Голодомору 1932-1933 років в Україні.
Під час заключного засідання Міжнародного форуму 24 листопада  виступили Президент України П.Порошенко, Президент Латвійської Республіки Р.Вейоніс, Президент Словацької Республіки А.Кіска, Прем'єр-міністр Республіки Молдова П.Філіп, Міністр закордонних справ Естонської Республіки С.Міксер, віце- президент Європейського Парламенту З.Красноденбський, заступник Голови Сейму Литви Й.Лієтіс, заступник Голови Палати депутатів Парламенту Чеської Республіки В.Пікал, засновник та співголова Українського конгресового кокусу США, конгресмен С.Левін, Президент СКУ С.Чолій. Учасники Міжнародного форуму взяли участь у молебні та запалили свічку пам'яті біля Меморіалу жертв Голодомору; о 16.00 в Україні була оголошена загальнонаціональна хвилина мовчання.
З метою вшанування світовою спільнотою у рамках міжнародних організацій жертв Голодомору, Постійне Представництво України при ООН підготовлено проект декларації ООН до 85-х роковин Голодомору, який наразі поширено серед держав- членів ООН для підписання. На знак увічнення пам'яті жертв Голодомору та з метою надання гуманітарної допомоги МЗС підготовлено проект Указу Президента «Про надання гуманітарної допомоги Єменській Республіці, Республіці Судан, Демократичній Республіці Конго», який було підписано Президентом України 22 листопада 2018 року. МЗС та ЗДУ було проведено роботу з підготовки видання збірника документів щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу в іноземних державах. У книзі представлено документи іноземних держав, ухвалені на національному та регіональному рівнях щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу та вшанування пам'яті жертв Голодомору, документи, ухвалені  у рамках міжнародних організацій; окрім того, презентовано інформацію щодо пам'ятних знаків, встановлених за кордоном з метою вшанування жертв Голодомору. Передбачається доповнення зазначеного збірника протягом року, з урахуванням рішень, прийнятих про визнання Голодомору актом геноциду та вшанування жертв. На сайті МЗС було створено окрему рубрику з тематики Голодомору, в якій розміщено відповідні документи і матеріали, електронні версії видань і виставок, відео- і фотоматеріали, копії документів про визнання іноземними державами Голодомору геноцидом українського народу та вшанування пам'яті жертв, докладний звіт про перебіг міжнародної акції „Запалімо свічку пам'яті!".

Щодо ХІ Світового конгресу українців
25-27 листопада 2018 у Києві відбувся ХІ Світовий конгрес українців (СКУ), у роботі якого взяли участь 248 делегатів – представників громадських організацій закордонних українців  з 26 держав світу. 25 листопада під час офіційного відкриття Конгресу перед делегатами виступили Президент України П.Порошенко, Перший віце-прем’єр-міністр – Міністр економічного розвитку та торгівлі України С.Кубів та Міністр закордонних справ України П.Клімкін. У своєму зверненні до учасників Президент України Петро Порошенко висловив слова подяки СКУ за підтримку євроінтеграційних прагнень України, боротьби нашої держави проти російської агресії, а також за активне сприяння міжнародному визнанню Голодомору 1932-1933 в Україні актом геноциду українського народу. Глава держави закликав СКУ продовжити роботу щодо протистояння спробам РФ добитися зняття з неї санкцій за незаконну анексію Криму і агресію на Сході України. Під час свого виступу Міністр закордонних справ України Павло Клімкін, серед іншого, наголосив на необхідності продовження кампанії  за звільнення українських політв’язнів з російських тюрем і таборів, а також презентував видану МЗС книгу «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років в Україні та вшанування пам’яті жертв».
ХІ Світовий конгрес українців проходив у рамках тематичних сесій, зокрема з таких тем: «Політика української національної пам’яті у світовому вимірі»; «СКУ в 2025 році – розробка стратегій ефективного розвитку»; «Формування свідомого українця через призму освіти, молодіжних організацій, культурно-мистецьких об’єднань»; «Міжнародна підтримка України в питаннях оборони, реформування та гуманітарній сфері»; «Українська мова – шлях до ідентичності та міжнародного спілкування». Учасники Конгресу у рамках пленарних сесій обговорили питання визначення напрямів подальшого розвитку співпраці між СКУ та Україною, консолідації української громади, а також заслухали звіт президента СКУ Е.Чолія за 2013-2018 роки; відбулися вибори до керівних органів Світового конгресу українців. На необхідності проведення більш злагодженої та скоординованої роботи громад закордонних українців, незалежно від місць їхнього постійного чи тимчасового проживання, було зазначено майже у всіх виступах ключових доповідачів. Зокрема, новобраний президент СКУ П.Ґрод наголошував на виробленні стратегії подальшої співпраці в діаспорі,  розбудові регіональних координаційних центрів, а також на збереженні української ідентичності, у тому числі через відкриття українських шкіл, церков, мистецьких, торговельних та професійних організацій за кордоном. Про необхідність більш тісної комунікації між усіма українськими громадами наголошував і С.Романів, генеральний секретар СКУ.
У зв’язку з ескалацією збройної агресії РФ та нападом на українські кораблі у Керченській протоці, учасниками Конгресу було оприлюднено колективне звернення до міжнародної спільноти. У зверненні учасники Конгресу засудили агресію РФ проти України, висловили вимоги негайно звільнити українських моряків та кораблі, посилити санкції проти РФ, виключити її з міжнародної системи SWIFT та скасувати запрошення на Саміт Великої двадцятки в Аргентині, який запланований на 30 листопада 2018 року. За результатами виборів до керівних структур СКУ Президентом Світового Конгресу Українців обрали Павла Ґрода, віце-президентами Стефана Романіва, Андрія Футея та Анну Кісіль. 27 та 28 листопада 2018 року відбулися зустрічі Прем’єр-міністра України В.Гройсмана та Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України І.Климпуш-Цинцадзе з проводом Світового конгресу українців, під час яких обговорювалися напрями подальшої співпраці.
 
     Генеральне консульство України в Сан-Франциско
     28 листопада 2018 року

Copyright @ 2006 Sacweekly.com. All rights reserved