Sacramento Weekly
                                    Russian American Newspaper / Business Directory / Classified / Advertising
Home
Business directory
Classified
Advertising
About Us

 

 


facebook.com/SacramentoWeekly

 

Get the latest news on your email !
Subscribe Now | Подписаться
 Archive
Read newspaper online / Читать газету

Consulate General of Ukraine in San Francisco

 

 

 

Президент України Петро Порошенко привітав обраного Президента Володимира Зеленського

30 квітня 2019 року Президент України Петро Порошенко привітав обраного Президента Володимира Зеленського після офіційного оголошення результатів виборів Центральною виборчою комісією. Глава держави висловив сподівання, що новий Президент продовжить євроінтеграційний курс, який повною мірою відповідає національним інтересам України. «Як чинний Глава держави щойно подзвонив до Володимира Зеленського і привітав його з офіційними результатами виборів, які сьогодні оголосила Центральна виборча комісія», - повідомив Глава держави у зверненні. «Всі міжнародні спостерігачі визнали їх чесними, прозорими і демократичними. Вони повною мірою відповідали стратегії України на членство в Європейському Союзі та НАТО, яку я послідовно втілював протягом п’яти років свого президентства», - особливо наголосив він.

Петро Порошенко висловив сподівання, що курс розвитку держави буде продовжений новообраним Президентом. «Сподіваюся, що новий Президент продовжить цей курс, який повною мірою відповідає національним інтересам України», - сказав Глава держави. Водночас він наголосив: «Але що треба зробити негайно, так це продемонструвати усім нашим партнерам єдину українську позицію в той час, коли роздаванням російських паспортів на окупованих територіях Кремль здійснює черговий етап гібридної війни проти України. В такий спосіб Путін готує обґрунтування нового витка військової агресії під приводом нібито захисту прав громадян Російської Федерації». «Росія заслуговує на істотне посилення санкцій проти неї. Це питання буде головним, чому присвячу останні тижні своїх президентських повноважень», - заявив Президент. Він додав, що продовжити і завершити вирішення цієї проблеми – це вже відповідальність нового Президента. «Тому вважаю, що ми мали би скоординувати наші зусилля. Суперництво на виборах залишилося в минулому», - зауважив Петро Порошенко. Глава держави також подякував українцям, які підтримали його на президентських виборах: «Користуючись нагодою, хочу подякувати більш ніж 4,5 мільйонам виборців, які проголосували за мене». «Але тепер ми, всі українці, всі разом спільними зусиллями не маємо дати Путіну жодного шансу скористатися перехідним періодом в Україні, нашим демократичним процесом передачі влади. Розраховую, що така позиція знайде підтримку і у обраного Президента», - наголосив Глава держави, додавши, що під час телефонної розмови з Володимиром Зеленським вони домовилися зустрітися найближчим часом.

Російська Федерація продовжує порушувати державний суверенітет і територіальну цілісність України

Міністерство закордонних справ України висловило рішучий протест у зв’язку з початком функціонування на території Ростовської області Російської Федерації центрів видачі паспортів Російської Федерації громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих Росією територіях в Донецькій і Луганській областях України.

У цьому зв’язку, вчергове наголошено, що згадані міжнародно-протиправні діяння Кремля грубо порушують державний суверенітет і територіальну цілісність України.

Своїми діями Росія наочно демонструє свою абсолютну зневагу до норм і принципів міжнародного права. Свідомо обравши курс на ескалацію, Російська Федерація також фундаментально підриває Мінські домовленості, стороною яких вона є.

МЗС України в черговий раз заявляє, що протиправні рішення Кремля, які мають на меті полегшити отримання громадянами України російського громадянства, є юридично нікчемними та не визнаються Україною. Вони жодним чином не впливають на належність мешканців тимчасово окупованих Росією територій в Донецькій і Луганській областях до громадянства України, визначеного Конституцією та законодавством України. Категорично вимагаємо від Російської Федерації невідкладно припинити міжнародно-протиправні діяння проти державного суверенітету і територіальної цілісності України, скасувати зміни до федеральних законів РФ з питань громадянства в частині полегшення процедури його набуття для громадян України, а також укази президента Росії від 24 квітня 2019 року № 183 і від 18 лютого 2017 року №74 та усі рішення, прийняті на їх виконання. Україна звертається до міжнародних партнерів не визнавати і не приймати документи, видані Російською Федерацією громадянам України, які проживають на тимчасово окупованих Росією територіях у Донецькій і Луганській областях України, з порушенням Конституції та законодавства України, а також будь-які правочини, здійснені з такими документами.

Поновлюємо також свій наполегливий заклик посилити консолідований політико-дипломатичний тиск на Кремль з метою дотримання ним норм і принципів міжнародного права, у тому числі шляхом розширення персональних і секторальних санкцій проти держави-агресора.

1 травня 2019 року Міністерство закордонних справ України рішуче засудило черговий крок кремлівського режиму щодо розширення категорій громадян України, яким може бути надане російське громадянство в спрощеному порядку. Це є ще одним фактом грубого порушення з боку Російської Федерації норм міжнародного права і державного суверенітету України. Оприлюднений указ президента Російської Федерації від 29 квітня 2019 року №187 «Стосовно окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами про прийняття до громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку», як й усі попередні та можливі майбутні нормативно-правові акти РФ, спрямовані на надання громадянам України російського громадянства у протиправний спосіб, були, є та будуть юридично нікчемними, не матимуть жодних правових наслідків і не визнаватимуться українською стороною. Особливо цинічною є задекларована мета ухвалених російською стороною рішень – «захист прав і свобод людини і громадянина», оскільки права і свободи громадян України почали грубо порушуватися з початком російської збройної агресії та окупації Російською Федерацією частини суверенної території України – Автономної Республіки Крим і м. Севастополь, а також окремих районів Донецької та Луганської областей України. МЗС України категорично вимагає від російської сторони невідкладно скасувати усі протиправні рішення з приводу паспортизації громадян України та усунути їх негативні наслідки. Україна залишає за собою право на вжиття ефективних заходів для захисту національної безпеки, законних прав та інтересів українських громадян відповідно до міжнародного права та законодавства України. Українська сторона продовжить активну роботу з міжнародними партнерами над посиленням консолідованого санкційного тиску на кремлівський режим. Закордонним дипломатичним установам України доручено невідкладно інформувати іноземні столиці про «паспортну агресію» Російської Федерації. Очікуємо від наших міжнародних партнерів посилення санкцій проти кремлівського режиму. Відповідна нота протесту була невідкладно вручена російському МЗС.

Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»

25 квітня 2019 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Раніше, 28 лютого 2018 року Конституційний суд України визнав так званий «мовний закон Колесніченка-Ківалова» неконституційним через порушення Верховною Радою процедури його розгляду та ухвалення. У відповідності до конституційної норми про те, що використання мов в Україні визначається законом, Верховна Рада України й ухвалила Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». За Закон проголосували 278 народних депутатів України, які представляють 7 з 8 фракцій українського парламенту, а також більшість позафракційних депутатів. Слід також зазначити, що за результатами опитування, проведеного соціологічною групою «Рейтинг» у січні 2019 року 64% громадян України підтримали необхідність розвитку української мови як єдиної державної. Закон врегульовує порядок функціонування і застосування української мови як єдиної державної у сферах суспільного життя на всій території України. Публічне приниження мови прирівнюється до наруги над державними символами і буде каратись за законом – позбавлення волі до трьох років. Українська мова має використовуватися органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також в інших публічних сферах суспільного життя. Закон також визначає коло осіб, які зобов’язані володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків. Відповідно до Закону, кожний громадянин України зобов’язаний володіти державною мовою як мовою свого громадянства. Держава забезпечує кожному громадянинові України можливості для опанування державної мови.

Українська мова як єдина державна мова виконує функції мови міжетнічного спілкування, є гарантією захисту прав людини для кожного українського громадянина незалежно від його етнічного походження. Дія Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Закон гарантує права національних меншин і корінних народів на застосування мов відповідних національних меншин і корінних народів. Особливості застосування мов національних меншин і корінних народів буде визначено окремим законом відповідно до зобов'язань України згідно з Європейською хартією регіональних мов або мов нацменшин. Закон гарантує право на здобуття дошкільної та початкової освіти, поряд із державною мовою, мовою відповідної національної меншини України. Закон гарантує право на вивчення мов корінних народів чи національних меншин в закладах загальної середньої освіти або через національні культурні товариства. Держава зобов’язується створювати для представників корінних народів, національних меншин України, іноземців та осіб без громадянства належні умови для вивчення державної мови. На виконання рекомендацій Венеціанської комісії Закон передбачає пролонгацію перехідного періоду до 2023 року для застосування положень Закону України «Про освіту» для національних меншин, які навчаються офіційними мовами Європейського Союзу. Закон врегульовує питання використання мов національних меншин України під час культурних заходів, у друкованій продукції та рекламі та інших сферах суспільного життя. Іноземні мови та мови національних меншин використовуються вільно у приватному спілкуванні; у релігійних обрядах; у сфері вивчення іноземних мов; у наукових виданнях (якщо ідеться про мови Ради Європи); у назвах і зображеннях зареєстрованих в Україні торгових марок; у культурному житті національних меншин: їхні потреби захищає окремий закон «Про національні меншини», а також у роботі прикордонників, правоохоронців, медиків тощо, які мають справу з людьми, які не знають української. Після ухвалення "мовного закону" призначать Уповноваженого з питань української мови і створять Національну комісію зі стандартів української мови. 90% ефіру телеканалів повинно вестися державною мовою (норма набуде чинності через 5 років); на каналах з ефіром мовами корінних народів тижнева частка мовлення українською мовою має бути не менше 30%; 90% сеансів в кінотеатрах мають складати фільми озвучені чи дубльовані державною мовою; усі друковані ЗМІ видаються державною мовою. Якщо видання має іншомовну версію, то тираж української та іноземної версій мають бути однаковими. Окрім цього, видавництво має протягом року видавати не менше 50% книг українською мовою; не менше 50% книг у книгарнях мусить бути українською мовою; усі сайти в мережі інтернет органів влади та підприємств та ЗМІ, зареєстрованих в Україні, мають мати версію державною мовою. Україномовна версія має завантажуватися за замовчуванням.

Закон ухвалено у відповідності до положень статті 10 Конституції України, які визначають статус української мови як державної, покладають на державу обов’язок забезпечувати всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України та передбачають, що застосування мов в України визначається законом. Закон фактично продовжує і розвиває головний тренд державної мовної політики останніх років: «утвердження української мови як державної без шкоди для застосування мов національних меншин». Результатом такого підходу вже стало суттєве збільшення якісного україномовного культурного та професійного продукту (наука, література, театр, кіно, шоу-бізнес тощо) та збільшення можливостей для культурної та професійної самореалізації. В умовах російської агресії проти України державну мовну політику, спрямовану на утвердження української мови як державної, потрібно розглядати не лише у гуманітарному, але й у безпековому контексті. Більшість громадян України (щонайменше 64%) підтримують реальне змістовне наповнення статусу української мови як єдиної державної. Положення Закону стосуються виключно використання української мови як державної у суспільному житті, при цьому держава не втручається у сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Закон не дискримінує мови національних меншин та іноземні мови на території України; його завданням, навпаки, є викорінення залишків дискримінаційного підходу до української мови, що є відголоском доби Російської імперії та СРСР. Рішуче відкидаємо маніпуляції щодо дискримінаційного характеру Закону. Навпаки, Закон продовжив перехідний період (до 2023 року) для застосування положень Закону України «Про освіту» у частині мови освіти національних меншин, як це було рекомендовано Венеціанською комісією. Україна залишається відданою своїм міжнародним зобов’язанням у сфері захисту мов національних меншин. Їхнє застосування буде визначено окремим законом. Ухвалення Закону стало історичним рішенням, яке забезпечить подальший розвиток української мови як державотворчого чинника української нації та сприятиме зміцненню національної ідентичності.

Генеральне консульство України в Сан-Франциско
02 травня 2019 року



Copyright @ 2006 Sacweekly.com. All rights reserved